середа, 29 лютого 2012 р.

Японська поезія. Хайку про жабеня.


В старинькой озирце
Скочило жабиня...
І чути звук води...

Без назви (не дивно, як можна давати назву таким коротким творам), автор Matsuo Basho (松尾 芭蕉), автор майже русинського перекладу - знову я.

Аналіз другого японського віршика
Сьогоднішнє хайку до болі просте, і не містить ніяких переносних значень (як минулого разу повний місяць). Кажуть що автор не любив якихось недоговорок або двозначних символів і надавав перевагу оспівуванню того прекрасного чого і так повно навколо нас, просто часто ми цього не помічаємо.

Ось як пафосно пише про це вікіпедія цитуючи дослідника японської поезії Ямагучі Моічі:
«Европеец не мог понять, в чем тут не только красота, но даже и вообще какой-либо смысл, и был удивлен, что японцы могут восхищаться подобными вещами. Между тем, когда японец слышит это стихотворение, то его воображение мгновенно переносится к древнему буддийскому храму, окруженному вековыми деревьями, вдали от города, куда совершенно не доносится шум людской. При этом храме обыкновенно имеется небольшой пруд, который, в свою очередь, быть может, имеет свою легенду. И вот при наступлении сумерек летом выходит буддийский отшельник, только что оторвавшийся от своих священных книг, и подходит задумчивыми шагами к этому пруду. Вокруг все тихо, так тихо, что слышно даже, как прыгнула в воду лягушка…»

Часи помінялися і на жаль не кожен сучасний японець в своїй уяві несеться до буддистського храму, більше того самі вони (в особі моїх колег) з трудом врубаються куди саме має полетіти їхнє воображеніє. Але це аж ніяк не умаляє їхнього розуміння. Мої студенти чітко мені пояснили що це надзвичайно позитивний віршик і старнький ставок це місце від якого від безмірним спокоєм і уміротворєнієм. Я довго допитувався чи раптом "frog" який скочив у ставок не нарушив цей спокій, і мені сто раз сказали що жаба це якраз що доповнення, важлива симбіотична деталь цього ставка, бо тільки з жабою, він і є живим а без жаби він би був набагато більш мрачнішим. Ось українські переклади і мені здається що без коментарів це дійсно абсолютно беззмістовні посланія. Я довго не міг перекласти цей вірш саме в такому ракурсі як мені розказали студенти. Тому в моєму перекладі саме "озерце" а не ставок, і не жаба а помякшене русинське "жабиня" образи які одразу мають викликати до себе симпатію. І остання фраза є дослівний переклад з японської "мізу но ото" я це вже розумію і без перекладачів і це аж ніяк не частковий "всплеск" а це якраз є в широкому розумінні звук води або ще краще музика води. Ось мої дорогі друзі така вона японська поезія. Пишіть якщо сподобалося, буду ковирятися в головах носіїв культури ще і ще і може накопаю там якихось справжніх діамантів.

А ось переклади крутих поетів, можете порівняти з моїм скромним

(укр.)
* На старім ставку жаба в воду плюснула — чули ви таку? (Микола Лукаш)
* Старий ставок. Пірнуло жабеня – Вода сплеснула (Іван Бондаренко)
(рос.)
* Старый пруд! Прыгнула лягушка. Всплеск воды. (Т. П. Григорьева)
* О, дремотный пруд, прыгают лягушки вглубь, слышен всплеск воды. (Валерий Брюсов)
* Старый пруд, Прыгнула в воду лягушка, Всплеск в тишине (Вера Маркова)

3 коментарі:

  1. старий ставок
    стрибає жабка
    звук води

    одне з улюблених хайку! скільки я вже писав про нього... це справжній пробний камінь на розуміння приколу. ти майже там, але радикальна помилка в

    "І чути звук води"

    привнесене "чути", але то не головне. головний "японський прикол" – це те, що причини і наслідки залишені для зв"язування читачу. тому оце коротке зайве "І" (яке наче натякає, що звук води це наслідок стрибання жабки) – власне сильніше за все вбиває японську поезію.

    всі три речення тут просто разом-покладені, без явновказаного зв"язку між ними. цей зв"язок має для себе "вигадати" читач. це майже весь прикол японської поезії.

    ВідповістиВидалити
  2. Погоджуюся, абсолютно. Для того звичайно приведені переклади великих у них всіх "і" відсутні, але в обох українських перекладах стоїть тире яке є не що інше як то же саме "і" добре що не стрілочка.
    Я насправді не намагаюся копнути в суть поезії, просто хочу побачити як її бачать студенти і якось передати своїм друзям і одно і друге.
    Тому перекладаючи на іграшкову "русинську" мову я спеціально хочу надати якоїсь ритмічності віршу. В одному коменті хтось запитав тіпа "не поняв а де рима?". Тому і виходить так.
    Але я дійсно погоджуюся з тим, щоб зрозуміти взагалі хоча би приблизно ці короткі хайку треба дуже добре знати мову і культуру. І з одним і з іншим у мене проблеми.
    Такшо дякую за доповнення - воно буде важливе для тих хто дійсно хоче порозуміти японську культуру і поезію, по справжньому, а не через сито середьньостатистичних японо-закарпатських студентів.
    Michael може кинете ссилочок на свої "поетичні" дописи - добавлю апдейтом для бажаючих.

    ВідповістиВидалити
  3. та ну, краще не треба – то все срачі на перекладацьких форумах :D

    ВідповістиВидалити